Дякую долі, що допомогла мені виконати давню мрію – побувати в легендарному місті Росії.
Я захоплено розглядала архітектуру історичних будівель, пам’ятників. Дихала прохолодним балтійським повітрям. Ходила вулицями Петра І, Пушкіна, Гоголя, Достоєвського, Шевченка, Ахматової та багатьох інших відомих письменників, музикантів, художників. Назавжди запам’яталися екскурсія каналами Петербурга, Ермітаж, Петергоф, Царське Село, Петропавлівська фортеця, музей-квартира А.С.Пушкіна, собори: Ісаакіївський, Казанський, Спаса на крові. Була і на місці першого поховання Тараса Шевченка. Відчула магію білих ночей. Відвідала декілька театральних вистав.
А ще вразила культурна атмосфера. За тиждень, що я перебувала в місті, спостерігала різних людей за віком, стилем поведінки, одягу. Але не побачила, щоб хтось викинув під ноги або поруч обгортку, шкірку банана, пляшку чи пластиковий стаканчик. Не почула лайливого слова. В метро поступаються місцем літнім людям (хоч не завжди: адже багато втомлених туристів-гостей міста). На вулицях не ходять із цигарками. Курці стоять в окремих місцях.
Багато побачила, але ще не все. Тому маю надію: наступного року продовжити знайомство із шедевром багатьох поколінь майстрів та митців – містом каналів Санкт-Петербургом.
