Участь у Всеукраїнській науково-практичній конференції «НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ГРУ В ОСВІТНЬОМУ ПРОСТОРІ УКРАЇНИ» (18-19.03.2021) з тезами
НАВЧАННЯ ЧЕРЕЗ ГРУ У ВИМІРАХ СУЧАСНОЇ НАУКИ ПРО ЛЮДИНУ ТА ОСВІТУ
https://drive.google.com/file/d/1La9DS0MsOYOOpnp1-TFro84I88SjDEdC/view
Нова українська школа заклала ключові принципи нового Державного стандарту початкової освіти. Одним із аспектів діяльності вчителів початкових класів у світлі вимог та рекомендацій Нової української школи є визнане право дитини на навчання через гру. Гра займає важливе місце в житті дитини, адже вона пізнає світ за допомогою гри. В. О. Сухомлинський розглядав гру як засіб розумового розвитку молодших школярів: «Гра – це величезне світле вікно, крізь яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Гра – це іскра, що засвічує вогник допитливості. То що ж страшного в тому, що дитина вчиться писати граючись, що на якомусь етапі інтелектуального розвитку гра поєднується з працею, і вчитель не так уже часто говорить дітям: «Ну, пограли, а тепер будемо трудитися!»» [2, 95].
Питанню використання ігрових технологій в навчанні приділяли увагу зарубіжні (Я. Коменський, Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо, Г. Спенсер, Ф. Шиллер) та вітчизняні (І. Іванов, Л. Коваль, А. Макаренко, Г. Сковорода, В. Терський. К. Ушинський, В. Сухомлинський, Г. Щедровицький) педагоги.
У педагогічній літературі знаходимо ряд досліджень і розробок, які ілюструють думки науковців про важливість впровадження ігрових технологій у формуванні у молодших школярів предметних компетентностей (Г. Коробська, Т. Рис’єва, О. Савченко, Ю. Федусенко, І. Толмачова та ін.).
Висвітлено окремі підходи до впровадження ігор у навчанні у закладах освіти різних типів. Отже, досвідчені педагоги розглядали гру як важливий метод навчання, який виховує, навчає, розвиває, дає можливість відпочити. Кількість наукових доказів щодо важливості навчання через гру постійно зростає.
Великою проблемою сучасної освіти є втрата мотивації до навчання. І саме творчий, компетентний учитель нової української школи має бути вогником, до якого летять очі й серця малюків. У даній статті ми розглянемо, як креативний учитель, використовуючи гру, запалює бажання школярів навчатися, випромінювати ідеї, винаходи, старання.
Психологи вважають, що школа приділяє мало місця ігровим технологіям, відпочинку учнів, пропонуючи дитині швидкий перехід до навчальної діяльності методами дорослої людини. А діти не встигають переключитись з одного виду діяльності на інший та відпочити. Тому гра повинна стати важливим компонентом діяльності учнів початкової школи. Шкода, не всі учителі приділяють достатньо уваги грі як засобу розвитку розумових здібностей дітей молодшого шкільного віку. Зв’язок гри та навчання залишається недостатньо дослідженим та потребує системного вивчення, методичних стратегій застосування.
Дитинство без гри – це аномалія. Саме гра виявляє та розвиває креативні здібності, уяву, фантазію. А.С. Макаренко писав: «Гра має важливе значення в житті дитини, має те саме значення, яке у дорослого має діяльність, робота, служба. Якою буде дитина в грі, такою вона буде і в праці, коли виросте. Тому виховання майбутнього діяча відбувається перш за все в грі». С.Т. Шацький підкреслював «Гра – це життєва лабораторія дитинства, дає ту атмосферу молодого життя, без якої ця пора її була б марна для людства. У грі, цієї спеціальної обробці життєвого матеріалу, є саме здорове ядро розумної школи дитинства».
Ігрові технології – багатогранна форма навчання, яка робить цікавим вивчення учнями будь-яких явищ, предметів. Захопленість грою позитивно, емоційно замінює монотонну діяльність слухача та глядача на активного учасника здобуття інформації. А зацікавленість ігровим дійством активізує всі психічні процеси і функції дитини. Крім захоплення, ігровий досвід формує в учнів уміння, які розширюють знання фактів. Вміння, що знадобляться їм у подальшому житті.
Для дитини ігрова діяльність – це загальна потреба, а для вчителя – цілеспрямований навчально-виховний процес. Навчання через гру розвиває в учнів вміння самостійного пошуку та вирішення проблеми, комунікативну, мовленнєву, соціальну та інші компетентності. Під час гри учні водночас застосовують різноманітні вміння. Граючи разом школярі крім розваги, розвивають уміння комунікувати, співпрацювати. А ще гра сприяє застосуванню знань у нових ситуаціях, тобто вже отримані знання перевіряються на практиці, що вносить зацікавленість у навчання. Важливість гри поглиблюється і завдяки перенасиченістю сучасних учнів інформацією.
Дослідження доводять, що гра залучає багато вмінь, які формують усвідомлене навчання, забезпечують сприятливі умови для досягання успіху в дорослому житті. Кожен учень має особисту мотивацію до гри, це слід застосовувати як фундамент для навчання та розвитку нових умінь та навичок.
І.О. Тарасова зазначає: «У грі як формі навчання взаємодіють навчальна (пізнавальна) та ігрова (цікава) сторони. Відповідно до цього, вчитель одночасно навчає учнів і бере участь у їхній грі, а учні, граючись, навчаються». [3, 16]. Важливість гри, думаємо, ще й у тому, що вона має роль емоційної розрядки, позбавляє учнів втоми, знижує гіподинамію.
Пітер Грей, дослідник гри, вважає «Переважними емоціями гри є зацікавленість та радість.» Далі ми представимо приклади, які поєднують гру та навчання протягом окремого уроку, протягом навчального дня.
Казковий день, 2 клас. Урок-казка з математики «Додавання й віднімання чисел з переходом через розряд в межах 100». Протягом уроку діти допомагають Івану царевичу пройти математичні випробування і врятувати Василину прекрасну. На літературному читанні в ігровий спосіб учні створюють діалоги в парах між персонажами цієї казки; складають поради героям, малюють їх словесний портрет; порівнюють характери, придумують ситуації зустрічі. Урок української мови, продовжуючи тему казки, заохочує повторити іменники, прикметники, дієслова; скласти і виправити речення про героїв, їх характери, вчинки. На уроці мистецтва, працюючи в групах, конструюють із LEGO героїв цієї казки; підбирають ритмічні вправи оплесками для персонажів; слухають і відбирають музичні інструменти, що передають героїв та їх дії.
Весь день учні отримували позитивні емоції від зустрічі з казкою. Непомітно для себе вони систематизували раніше отримані знання і з насолодою відчули себе творцями і героями твору. Навчання відбувалось через ігрову ситуацію з певною навчальною метою.
Урок математики, 2 клас. Тема «Поняття про дію множення». Форма проведення: урок-лабораторія. На початку уроку діти уявно надягають білі халати, відчиняють двері і заходять до науково-дослідницького центру вивчення математики. Етапи урока такі: аналітична обробка даних, під час якої учні активізують вже відомі знання; лабораторна діагностика з постановкою діагнозу-проблеми; різнопрофільні дослідження, при виконанні яких перевіряється первинне розуміння учнями нового матеріалу; ознайомлення з науковою літературою, тобто здобуття інформації, правила в підручнику; маркетингові дії – розповсюдження отриманих знань, навичок при складанні і розв‘язанні задачі за малюнком; видача результатів дослідження – підсумок уроку, рефлексія.
Цінність дитинства —захоплення ігровою ситуацією, активно приймаючи участь для отримання успішних результатів. Так діти без примусу, легко залучаються до розумової праці, відчувають успіх, фонтанують ідеї. Теоретичні поняття, які пов’язані з реальним життєвим досвідом дітей, зацікавленим мисленням, експериментальною діяльністю на уроці призводять до глибокого усвідомлення і запам’ятовування інформації.
Зібрані нами приклади відображають переконливу картину того, як ігровий досвід мотивує дитину до навчання, сприяє використанню під час уроку дитячого захоплення, зацікавленості, є значущим для дитини.
Таким чином, застосування ігрових технологій в новій українській школі мотивує учнів до усвідомленої потреби міркувати, використовуючи при цьому раніше відомий життєвий досвід. Діти навчаються спілкуватися з однолітками, висловлювати власні думки, пережиті емоції, робити припущення, відкриття.
Результатом впровадження ігрових технологій в початкових класах є перш за все велике емоційне піднесення, задоволення учнів, а звідси – вмотивоване навчання, зацікавленість пізнанням, розвиток емоційно -пізнавальної сфери.
Література:
- Державний стандарт початкової освіти (постанова Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р., № 87) [Електронний ресурс]. Режим доступу : https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/87-2018-%D0%BF#Text
- Сухомлинський В. О. Серце віддаю дітям // Сухомлинський В. О. Вибрані твори: у 5-ти т. – Т.3. – К.: Рад. школа, 1977. – 670 с.
- Тарасова І. О. Дидактичні ігри в початковій школі / І. О. Тарасова // Початкова школа. – 2018. – №5. – С. 13–18.
- Федусенко Ю. К. Особливості впливу навчально-ігрової діяльності на розвиток основних психічних процесів у молодшому шкільному віці / Ю. К. Федусенко // Рідна школа. – 2018. – №4. – С. 25–28.