https://youtu.be/BXsggRnIf5Y
П’ять місяців тому, 23 лютого 2022р., була звичайна середа, за якою очікувався звичайний четвер 24 лютого…
Закінчилися уроки. Учні щасливі пішли додому.
Як і завжди, я випила трав’яний чай з термосу, перекусила горішками та взялася за щоденну працю.
– Заповнила класний журнал.
– Перевірила зошити з математики та української мови.
– Приготувала записи на дошці до уроків на завтра:
1. Матем. Письмове додавання і віднімання трицифрових чисел.
2. Укр мова. Розпізнаю дієслова.
3. ЯДС. Де живуть звірі. Прикріпила на дошку ребуси з назвами звірів. Написала тест на дошці.
4. Мистецтво. В комп’ютері зробила закладки з музичними творами та піснею, які мали розглядати на уроці.
– Підготувала презентацію з предмету “Я досліджую світ” на тему ” Де живуть звірі”.
Прийшла прибиральниця прибирати клас. Ми займалися кожна своєю справою. І тут в розмові вона промовляє, що скоро розпочнеться війна. Я дуже здивувалась такому припущенню. Сробувала їй пояснити, що в ХХІ віці ніхто вже не нападає на країни, не захоплює території, особливо в Європі. Що це абсурд. Що це глупі люди розповсюджують цю інформацію для паніки…
Мені здавалось, я була розумна, казала розумні речі. Я вірила в те, що казала… Мріяла про чергову екскурсійну поїздку до Європи…
А завтра, 24 лютого розпочалося те, чого не може бути в сучасному розвинутому суспільстві.
Вибухи вночі і вдень. Танки на вулицях в містах і селах. Руїни будівель. Мертві, вбиті на вулицях. Спалені міста з чорними рештками будинків і людей. Тисячі переселенців, біженців.
І вороги, які розмовляють зрозумілою російською мовою. Але не з розумілими думками, діями. З гаслами минулого сторіччя… Вони прийшли нас визволяти!!! Від кого? Від чого?
Не маючи власних мрій, власного добробуту, власних свобод, маленькі люди повірили великим людям в телевізорі. І показали жорстокість, невігластво, тупість своєї батьківщини Росії. Яка весь час запевняла свій народ, можна потерпіти злидні заради мілітарізації країни. Весь час росіян готували, що прийде день і весь світ побачить, яка їх країна “страшно велика” і потужна, її мають боятися всі.
Країни навкруги не звертали уваги на російську пропаганду, йдучи вперед, ровиваючись. А ця “велика й страшно потужна” росія жила минулими перемогами, заганяючи людей в рамки пропаганди.
І ось за ці п’ять місяців я стала ВПО – вимушено переміщеною особою. Наша родина вимушено кинула домівки і виїхала з рідного окупованого міста. Ми знімаємо житло у добрих українських людей і весь час мріємо про повернення додому. Віримо президенту і ЗСУ про деокупацію