Кабінет сумує

Шк007ільний кабінет, як людина, вміє сумувати. Він звик до двох семестрів, коли дзвенить шкільний дзвоник, галасують діти на перервах, бігають і падають моторні малюки. Поважні вчителі заходять до кабінету і настає тиша. Або продовжуються спілкування, дослідження, диктанти тощо. Потім настають канікули. І кабінет відпочиває від шкільної метушні. Але він знає, що невдовзі все почнеться знов.

А тут відбулось щось дивне. Раптово все зникло: дзвоники, діти, вчителі… Кабінет чекав тиждень, місяць. Зараз він в розпачі:  “Агов, діти, дорослі повертайтеся до своїх місць! Я сумую без вас…” Саме це я відчула, коли зайшла до класу в травні

  

004  003

002  006

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <s> <strike> <strong>