🔸 Повітря
Завдання: нормалізувати дихання
Можете використовувати будь-які дихальні вправи, ті, що вам найбільше підходять. Найпростіша – «Свічка-Квітка»: задуваєте уявну свічку (довгий видих), вдихаєте аромат уявної квітки (коротший вдих). Мінімум 8 разів
Продовжувати читання Психологічна техніка для зняття тривоги «4 стихії»
Шухляда споминів у шафі пам’яті
Була в медичному кабінеті. Замилувалася акваріумними рибками. Різні за кольором, формою, розміром. Однакові за метою життя: плавати в пошуках їжі.
Цілий день однакові рухи з одної сторони акваріума до іншої.
Цілий день однакові зустрічі з рибками навколо.
Цілий день плавання в чистій прозорій воді, зупинка перед склом і назад…
Чи знають вони про велике ласкаве, іноді мутне штормове, море?…
І відчула свою схожість … із жовтою рибкою. ☺️
Шухляда спогадів у шафі пам’яті
Зараз живу в Чернівцях недалеко від центрального парку ім. Шевченка.Часто гуляю алеями парку. А іноді й просто стежками між деревами.
З першої прогулянки була вражена парком. Він нагадує ліс.
Дерева майже всі високі. Багато старих з товстими стовбурами. Кора на них нагадує товсті мотузки, що вузлами йдуть вздовж стовбура. Гілки починаються високо над головою. Коріння виповзає з землі товстими руками, що тримаються за ґрунт.
Колодязь в Мукачівському замку Паланок.
З моєї переписки з подругою у VIBER
Нещодавно відкрила для себе письменницю Ніну Катерлі
Закінчила слухати роман письменниці Ніни Катерлі “Тот свет” Досі під впливом. (читати книги не встигаю. Готую презентації до уроків, записую відео, монтую, проводжу уроки тощо. Тому слухаю по дорозі в магазин та додому, коли готую їжу) Події, емоції нагадали минуле багатьох людей після розвалу СССР
Прощавай, четвертий класе! Добридень, щасливе майбутнє!
Ми усвідомлюємо, що можемо бути успішними й щасливими! Бо ми знаємо, як!
Калейдоскоп спогадів про випуск учнів 2019-2023 н.р.
https://youtu.be/OTJoN6LxFi4
Як швидко лине час, коли не чекаєш події. Так сталося з черговим моїм випуском учнів. Далеееекого 2019 року (час до війни здається зараз далекою минульщиною) я зустріла своїх чергових першачків з думками про випущених четверокласників.
Кормило Оксана Михайлівна, викладач Тернопільського національного педагогічного університету
Казка про щастя
Відбувались ці події дуже давно. В одному невеликому містечку проживали батько та три сини. Жили вони дружньо, допомагали батькові поратись у полі: поле зорати, засіяти, зібрати врожай. Так проходили роки. З кожним роком батько відчував, що сил у нього все менше й менше. І ось одного разу зібрав батько своїх синів і говорить їм:
А й правда, крилатим ґрунту не треба.
Землі немає, то буде небо.
Немає поля, то буде воля.
Немає пари, то будуть хмари.
Мої успіхи 2012-2013 н.р.Десять років тому для травневої педради кожен учитель нашої гімназії склав звіт, що він вважає своїми успіхами за рік. У мене було стільки подій і в школі, і в родині, і особисті захоплення, що була проблема – як все вмістити на одному слайді.
Війна різко змінила життя.
На уроці розвитку мовлення в 4 класі розглядали тему “Створюю чарівну казку”
Готуючись до уроку, я замислилась.
Пропонуючи учням запитання, що доброго вони хотіли б зробити і де (в сім’ї, школі, місті, природі, у світі), я стала міркувати над своєю відповіддю на це запитання.
І ось яка казка у мене вийшла… Продовжувати читання Якби я була чарівницею
